МДМА молли mega вход Ленинградская

Алё, народ! Опять я, Жека, расскажу вам историю из своей жизни, которая точно вас удивит. Знаете, как-то раз я решил закатить абшабашенный вечер в школе и показать всем, кто же тут главный гопник. Но понимаете, чтобы быть настоящим гопником, нужно иметь свои закладки, а именно наркотики. И вот я купил себе МДМА, ака экстази, и захотел разнообразить свою заурядную жизнь в школе.

Перед радостным мероприятием я решил взвесить свою "рацию счастья". А, да, забыл упомянуть, что у меня есть весы, без них и гопать не интересно. Весы – мой лучший друг в этом увлекательном деле. Поставил на них свою пачку с МДМА и охренел – целых две горстки! Ну что ж, время показать всем, что Жека – настоящий конунг рейва.

Началось все с того, что я решил ботать в школе, чтобы выглядеть приличным перед учителями. Блин, сколько же нужно было вкалывать, чтобы не выпилить себя на экзамене! Так что приходилось отрубаться под фенчиком до зари, а утром просто шел процентов на 50. Но кому важно знать эту херню, если у тебя есть МДМА и плевать на всю эту БАЛАБОЛЬСТВО вокруг?

А теперь самое интересное! Настало время перорального употребления моего веса счастья. Благо, в школе есть туалеты, где можно было заняться этим делом. Я выпил свою порцию и начал ощущать, как она начинает действовать. Жизнь вокруг стала яркой и нереальной. Мне плевать на всех, кто хоть как-то связан с этой школой.

Я начал ощущать себя королем школьного двора. Прогулки по коридорам школы превратились в настоящий трип. Каждый класс, каждый учитель, каждый одноклассник – все было каким-то бредовым и нереальным. Какие-то голоса в голове шептали мне: "Ты – БОГ!"

Но вот что я заметил – я перестал ботать! У меня просто стало откровенно плевать на все учебные предметы и учителей. Такая свобода действий и мыслей! Это было просто космическое состояние, как будто я выбрался из каких-то оков и стал свободным. Можно сказать, я выпил людей вокруг себя тем самым весом счастья.

Но блин, чувство реальности тоже возвращалось. А ведь завтра опять в школу, потому что надо закончить эту сука школу и получить аттестат. Что аттестат?! Мне он вообще не нужен! Я понял, что эти абстрактные цели – не для меня. Мое настоящее – это быть свободным, гопником, наслаждаться каждым моментом жизни, не сидеть в скучных учебниках и не исполнять глупые требования системы.

Так что я решил, что после окончания школы, я совсем выпилю эту скучную жизнь. Да, словил я эту таблетку один раз, и это перевернуло мой взгляд на весь мир. Меня больше не остановить, я буду жить так, как мне хочется, и плевать на то, что говорят другие. Я не рекомендую вам свой пример. Все, что я рассказываю, происходило воображаемо. Но я вам не запрещаю мечтать о свободе и наслаждаться каждым моментом, ведь в конечном итоге это самое главное.

Ну что сказать, ребята, жизнь – это что-то непредсказуемое. Но помните, что вы всегда делаете свой выбор и отвечаете за себя. Я решил выбраться из серой рутины школьных будней, хоть и использовал для этого нелегальные жизненные "закладки". Каждый выбирает свой путь, но помните, что наркотики – это отрицательное влияние на вашу жизнь и будущее.

Время плеваться на одноклассников в школе и на всю эту систему! Живите своей жизнью, не забывайте о свободе и будьте своими настоящими собой! Главное – быть счастливыми, даже если для этого придется немного сойти с ума. Удачи, ребятки!

Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻

Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.

Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.

Заряд акціями почався звідси:

Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!

Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!

Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.

Тут найкрутіше:

На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.

Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.

І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.

Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд